Обозреватель Криворожский Новости Общество Сергій Бурлака: «Нам не вистачило здорового глузду та витримки в проекті «Спільно допомагаємо захисникам»

Сергій Бурлака: «Нам не вистачило здорового глузду та витримки в проекті «Спільно допомагаємо захисникам»

19-09-2016 14:30 956 0 Общество
Сергій Бурлака: «Нам не вистачило здорового глузду та витримки в проекті «Спільно допомагаємо захисникам»

Відкрите звернення виконуючого обов’язки Головуючого на Загальних зборах Ради громадських та благодійних організацій «Спільно допомагаємо захисникам» Бурлаки Сергія до організацій-підписантів Меморандуму про співпрацю та кола заінтересованих осіб щодо подій на вересневих Загальних зборах.

«Зі своєї колокольні»

Перш за все прошу всіх, хто має відношення до Меморандуму взяти на себе обов’язок прочитати звернення до кінця. Досвід розміщення будь-якої інформації у мережі, на жаль, показує, що більшість представників організацій не вивчають документи. Прикладом може служити розміщення Проекту положення про Робочу (Координаційну) групу, питання доцільності та форми організації якого було розглянуто 6 вересня.

Під час обговорення із припущень, які були зроблені членами Ради щодо змісту Проекту положення, було зрозуміло, що більшість присутніх не тільки не аналізували предмет обговорення, а навіть не знайомі з його текстом. У результаті, замість конструктивного розгляду ми мали можливість спостерігати переважно емоційне ставлення до Проекту як в цілому, так і до окремих частин Положення.

У подальшому, на мою думку, це і стало основою для зриву розгляду питання. Емоційне засвоєння, помножене на особисту неприязнь через події між окремими учасниками Ради, що не мають безпосереднього стосунку до діяльності Ради, переконання у політичній заангажованності окремих організацій возвели це множення у ступінь гострого конфлікту.

У результаті замість кворуму Ради з 24 представників організацій ми отримали три локальні емоційні конфлікти, після перебігу яких залишилось 14 представників. Більшість тих, хто покинув залу зборів, заявляють про вихід з неформального об’єднання організацій. На момент написання звернення – це дві організації. Прогнозую велику вірогідність виходу ще декількох організацій-підписантів Меморандуму зі складу Ради.

Повірте, я говорю про це з усією повагою до всіх учасників зборів Ради. То ж я прошу прочитати це звернення до кінця тих, хто схильний до емоційного сприйняття подій навколо останніх зборів. Я впевнений що ви, як зрілі люди, психологічно спроможні опановувати себе і керувати емоціями через вольове рішення. Саме така здатність і робить нас людьми, а я впевнений, що ви – чудові люди.

Більшість організацій-підписантів Меморандуму були засновані у 2014-2016 роках. Події на Майдані та на Сході України спровокували великий стрибок у розвитку волонтерського руху та створенні різноманітних громадських організацій. Порівняно з 2013 р. кількість людей які були задіяні у волонтерській діяльності або асоціюють себе волонтерським рухом виріс на 13%. Це стало одним із найвеличнішим надбань сучасної України. Левова частина пасіонарної України, в одному ряду з добровольцями та військовими, належить до цієї верстви громадян, їх аж ніяк не можна обзивати нейтральним словом населення.

Особисто моя ідентичність з волонтерським рухом зокрема та громадянським суспільством загалом бере свій початок жовтні 2005 року. Тому долучившись до допомоги воїнам АТО, я вже мав певний досвід громадської, та зокрема, волонтерської діяльності. Цей досвід кристалізувався у певні погляди та систему цінностей в системі координат декларованої Конституцією України правової держави під перехресним опиленням юридичної та богословської освіти, яку я здобуваю. Ця надбудова і є тієї «колокольнею», з якої я пишу моє відкрите звернення.

*******

Зараз увага, буде ще більше букв та цифр. Але – майте терпіння дійти до кінця. Хто хоче десерт, має з'їсти всі овочі. За моїм власним переконанням громадянин - це той, хто має право та обов’язок тлумачити Конституцію, попри те, що у нас існує Конституційний суд для таких цілей.

Згідно ст. 5 Конституції України, Україна є республікою. “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. Оце “безпосередньо” і є благодійні та громадські організації та їх об’єднання. “Безпосередньо” не означає тільки пасивне або активне виборче право громадянина – право обирати та бути обраним до рад усіх рівнів. “Право на повстання” – теж є здійсненням “безпосередньої” влади громадян у часи узурпації влади державою.

Воно випливає з низки положень Конституції:

ст. 22 Конституції України: "Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед Людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Іншими словами, Конституція втрачає сенс, якщо в Україні відбувається підміна її найвищої цінності, якщо система української державності не буде орієнтована на користь її громадян, на реалізацію їхніх прав і свобод. Усі органи державної влади зобов’язані визнавати, дотримуватися і захищати права усіх громадян України.

Далі, ч. 2 ст. 5 Конституції України вказує: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ ». Оскільки джерелом влади є народ, то систематичне порушення прав і свобод громадян України державними органами є незаконним привласненням і захопленням влади, що належить народові, посадовими особами державних органів.

У п.п. 3,4 ст. 5 Конституції України зазначається: «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу».

Нарешті “безпосереднє” здійснення  влади народом відбувається коли ми об’єднуємось для вирішення конкретних соціальних питань, благодійних цілей, які передбачені Конституцією як права та свободи громадян у широкому сенсі, в контексті совокупності усіх окремих норм Конституції. Таким чином ми можемо розглядати неприбуткові за статусом організації владним розпорядником від імені конкретних членів цього об’єднання.

Громадянське суспільство складається з такої структурної одиниці – благодійна/громадська організація. Ми теж влада, в межах свого впливу. Але влада громадянського суспільства. Влада покликана створити конкуренцію владі політичній, особливо коли ця політична влада стає ворогом національних інтересів, прав і свобод людини і громадянина.

Саме тому, на мою думку, наше не формалізоване об’єднання, Рада громадських та благодійних організацій “Спільно допомагаємо захисникам” само по собі є цінністю, навіть якщо сьогодні ми ще не навчились, не досягли якихось вагомих змін у громаді Кривого Рогу. Справа в тому у сьогоднішньої місцевої влади, яка є нащадком комуністичної командно-адміністративної системи, яка корумпована, не відповідає за своїми діями критеріям соціального запиту на владу, зі складними стосунками з усіма суспільними групами, окрім тих, що зберігають принципи командно-адміністративні принципи світобачення та ностальгують по радянському устрою та його “благам”, у цієї влади  досі нема конкурента. Саме ця принципова несумісність світобачення є метанаративом подій які стались у нашій країні за останні два роки - Майдан, анексія АР Криму, війна на Донбасі та Луганщині.

Тому сфера суспільних відносин це теж війна. Звичайно за іншими правилами, тут не стріляють. Але програшем у ній є стрілянина справжня. І Кривий Ріг, громадяни міста, попри низку героїчних постатей, утворення великої кількості груп патріотично спрямованих громадян, деякі, навіть, зміни у складі Криворізької міської ради, цю війну ще не виграв.

Я не збираюсь драматизувати ситуацію. Є об’єктивні зрушення. Але доки громадянське суспільство, до якого за своїм статусом належать, принаймні мають бути належні, організації – громадські та благодійні не зможуть налагоджувати ефективні комунікації за для створення конкуренції та контролюючого впливу на місцеву владу у між виборчий період, то сьогоднішній статус-кво буде зберігатись. Вони можуть нам не подобатись, ми можем їх ненавидіти але це не заважає їм керувати містом, блокувати  ваші ініціативи, добиватись надважкими зусиллями мізерних перемог у вашій статутній діяльності. Бо ми, як діти малі, хоч разом і самодостатні проводити зміни у життя, все ж не навчились бути послідовними і організованими у своїх діях.

Тому для мене об’єднання та спілкування в межах нашої з вами Ради організацій є цінністю самою по собі, тому що в довгостроковій перспективі такий громадський рух, навіть неформальний, може втілити стратегічні зміни у моєму місті. До сьогодні громадянське суспільство у Кривому Розі демонструвало нездатність створювати комунікацію для системного впливу на суспільні процеси місцевого рівня.

Наше об’єднання – вже четверта спроба налагодити таку взаємодію. Чи вдасться нам цього разу зберегти крихкий лід української єдності на місцевому рівні, щоб перейти на другий бік до землі обіцяної, або розколемось на уламки річкової криги під обставинами та внутрішніми демонами – питання риторичне.

На сьогодні у місті не існує конкурента неприпустимій українському конституційному ладу чинній владі. І це провина громадян.

*******

«Від теорії змови до системи противаг»

У відкритих листах про вихід з Ради (треба запропонувати внести до Регламенту Загальних зборів норму про офіційну заяву про вступ – для симетрії) організації містяться розмиті формулювання про підстави, що стали підставою виходу з Ради.

Для більшості Організацій-підписантів, які є досить невеличкими за обсягом діяльності та не створюють «повістку денну» та «підводних течій» у рамках Ради та поза нею, не досить зрозуміло про що саме йде мова у цих заявах. До таких організацій належить й та, яку я маю честь представляти. Самі собою ми не здатні створювати системного впливу, про який міркуємо, розуміючи недостатню силу того, що вдається зробити для бійців та їх сімей власноруч.

Приведу їх цитатою: “Нажаль новостворена Організація швидко відклонилася від основних правил і задач, багато членів Організації виступили з деструктивною позицією, яка спрямована на створення конфліктів та ворожнечу між волонтерами і АТОвцями, члени Організації почали задовольняти політичні або власні амбіції”.

“З огляду на те, що дана Організація не виконує більшість статей Меморандуму, діяльність більшості підписантів направлена на вдоволення егоїстичних та політичних амбіцій, ставлення до ветеранів АТО в Організації принизливе”.

Тож я приведу декілька тез по заявам щоб прокоментувати, як Головуючий на Загальних зборах, що відбудуться у жовтні та автора Проекту положення про Робочу групу.

1. Перед усім діяльність Ради не може розумітись такою, що відклонилась від задач її створення. Ми ще просто не встигли. У нас не вирішені питання організаційного характеру. Можливо сукупні незграбні змоги вирішити організаційні питання можуть виглядати як спроба задовольнити власні амбіції. Але це не так. Принаймні поки це не доведено. Поки ми спостерігаємо гру полу тонів та натяків.

2.Якщо хтось із представників дійсно намагається задовольнити власні або політичні амбіції та свідомо діє всупереч основних положень Меморандуму, то такі мають бути виключені з числа організацій, що входять до складу Ради. Якщо є докази їх треба розглянути на Загальних зборах та попрощатись з таким представником і організацією. Такий шлях вдається мені більш логічним і більш зваженим.

Хоча, пригадуючи останні збори, гадаю що розгляд такого питання теж не обійдеться “без крові”.

3. Щодо наявності деструктивної позиції, окремих членів Ради, що мають на мети посіяти  ворожнечу – якщо такі є, давайте конкретизуємо хто, яким чином і так далі. Давайте виключимо таких учасників.

Я не бажаю сіяти ворожнечу, задовольняти власні амбіції, або принижувати ветеранів АТО. Впевнений що якщо навіть хтось такий є, то він у меншості, і не стане проблемою позбавити його важелів впливу.

Якщо у дитинки грип, то ми не вбиваємо дитинку. Ми її лікуємо.

Припустимо що всередині Ради є функціонери, які мають таємні наміри очолити Раду, зробити її підконтрольною, злити рух нанівець. Особисто я, якщо б ставив би перед кимось такі задачі (я собі фантазую), то задачею мінімум було б очолити – задача максимум зруйнувати. Тому що керувати у свій бік ідеологічно конкуруючою спільнотою з іншого боку культурної прірви, схоже на намагання керувати атомним реактором за допомогою калькулятора.

Можна прорахувати запуск, але ніколи не вдасться оперативно реагувати на процеси що будуть відбуватись далі, не вистачить своєчасних даних та швидкого прийняття рішень. Тому краще щоб такої Ради, створеної “знизу” не було. А для того щоб ніша не пустувала, на святому місці поставити власну керовану спільноту з відповідним культурним кодом.

От вся теорія заговору. Щодо існування лояльних до місцевої влади організацій АТО, що стали певним рупором великого бізнесу при владі, то це не новина. Залишається тільки питання існування конкурентної ідентичності – очолять чи зруйнують?

Я впевнений що нам треба і далі залишатись у тому самому статусі, запобігти руйнуванню навичок комунікації між такими різними організаціями і людьми, яких ми представляємо, та удосконалювати нашу навичку складати конкуренцію цим комуністам, що пересіли на Лєксуси, разом здійснюючи наші статутні цілі. Саме як запобіжник був задуманий пропонований мною Проект положення.

Приведу найважливіші з цієї точки зору положення конструкції “запобіжника”: підзвітність Раді, рівність доступу, відкликання зі складу за рішенням Ради, відсутність представницьких функцій від імені Ради, програмна діяльність за рішенням Ради, жеребкування серед бажаючих увійти до складу Робочої групи. Функціонування такого положення унеможливлює, на мою думку, можливість зруйнувати або очолити Раду агентам впливу іншого “табору”, якщо такі є або з’являться.

Нажаль, нам не вистачило здорового глузду та витримки. Всім нам. Чи стане це завершенням, залежить також від нас. Закликаю організації-підписанти більш відповідально поставитись до подальшої роботи нашої спільноти! Розуміючи велику вірогідність виходу більшого числа організацій, треба зробити вихід врівноваженим і дипломатичним.

Особисто пропоную свою допомогу у юридичному супроводженні та всебічної співпраці з організаціями, що не знаходять підстав залишатись у складі Ради “Спільно допомагаємо захисникам”. Прошу знайти всіх членів Ради сили для подальшої роботи. Бути на наступних Загальних зборах.

Пропоную розглянути ще раз Проект положення, додавати свої коментарі та зміни. Усі разом ми можемо дійти редакції, яка можливо не задовольнить особисто вашим поглядам, але дозволить нам бути ефективними як об’єднанню.

З повагою, Сергій Бурлака

Читайте также
Комментарии

ОтменитьДобавить комментарий

Топ видео
все видео