Обозреватель Криворожский Новости Общество Таємниці криворізького храму

Таємниці криворізького храму

17-06-2017 12:24 842 0 Общество

«Знайдено срібну гривню 1726 року випуску — це найбільш рання чітко датована знахідка, яка означає що 290 років тому поселення вже могло існувати», — археолог

Нещодавно Кривий Ріг отримав цікаві свідчення зі свого далекого історичного минулого. Під час дослідження археологи фундаменту першого криворізького храму Миколая Чудотворця знайшли рідкісну монету, яка свідчить про більш давнє походження Кривого Рога як населеного пункту.

Читайте також: Ленин в алтаре

Фундамент старовинної церкви було виявлено під час упоряджувальних робіт, розпочатих у квітні у зв’язку з реконструкцією скверу біля Школи мистецтв (колишній райком КПСС) у Центрально-Міському районі міста. Це дало підставу Криворізькому історико-краєзнавчому музею призупинити їх і розпочати археологічні дослідження історичної пам’ятки. Під час розчистки частини фундаменту, яку проводять криворізькі археологи — заступник директора з наукової роботи Олександр Мельник і старший науковий співробітник Ірина Стеблина, на місці притвору церкви знайдено чималу кількість старовинних предметів, зокрема ковані залізні цвяхи, залізну пряжку, намистину, прясло, уламки віконниці, пломби свічної лавки, скляну лампадку з підставкою та кілька десятків мідних і срібних монет XVIII, XIX, початку XX століть і радянського періоду. Виявлено також деякі об’єкти за межами фундаменту — викладку підлоги (ймовірно, ще дерев’яної церкви, яка стояла до будівництва кам’яної), виконану з місцевого аспідного сланцю, та алею з білувато-синьої цегли. Якраз під час розчистки фрагмента сланцевої викладки й було знайдено один із найцікавіших на сьогодні артефактів зазначених розкопок — срібну гривню 1726 року випуску.

Читайте також: Открытие в центре Кривого Рога. Под памятником Ленину обнаружен фундамент старинной Никольской церкви

Як відомо з історії нумізматики, зазначена монета карбувалася в колишній Російській імперії за часів Катерини І. До цього монети гривневого номіналу (10 коп.) випускалися лише за Петра І в 1704 — 1705 і 1709 роках. Звідси й простонародна назва 10-копійчаної монети — гривеник. За словами нумізматів, високий інтерес колекціонерів саме до катерининської гривні, а відповідно й досить висока її ціна на нумізматичних аукціонах ($10—15 000, іноді до $25 000), можна пояснити деякими курйозними обставинами її виготовлення та обмеженою кількістю, випущеною в обіг. Катерининська гривня карбувалася з ініціативи та під особистим контролем царського фаворита Олександра Меншикова, який вдався до різкого пониження проби срібних монет із 728-ї до 438-ї з додаванням миш’яку. Після арешту Меншикова 1728 року цю монету почали вилучати з обігу нарівні з фальшивими. Таким чином, гривня 1726 року випуску перебувала в обігу лише близько двох років.

Читайте також: Слухи о том, что открытый фундамент Николаевкой церкви отдадут Московскому патриархату, оказались сильно преувеличенными

Але яким чином ці нумізматичні подробиці пов’язані власне з історією Кривого Рога? Річ у тім, що офіційною датою його заснування вважається задокументована згадка про Кривий Ріг — донесення кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського генерал-поручикові О. Прозоровському від 27 квітня 1775 року про те, що «для комунікації пошти від Новоросійської губернії між Кінбурном та Олександрівським шанцем у володіннях Війська Запорозького прямо по Інгульцю поставлено... першу станцію в Кривому Розі на Саксагані». Саме з цієї поштової станції, а не від козацького зимівника, який з’явився тут набагато раніше, на думку місцевих радянських дослідників, і почало розвиватися в подальшому поселення, а відтак і почався відлік криворізької історії. І таку історико-ідеологічну диверсію було здійснено в період брежнєвського застою, коли на замовлення вищого партійного керівництва всупереч багатьом свідченням про давніше походження Кривого Рога місцевими істориками було «обґрунтовано» дату заснування населеного пункту й 1975 року гучно відзначено його 200-річчя.

До дати встановлення поштової станції прив’язане щорічне відзначення Дня міста і в наш час. Тобто й до сьогодні вже в незалежній Україні ми все ще визнаємо той факт, що заселення та освоєння краю відбулося не завдяки військовій звитязі та господарській діяльності запорожців (зокрема Інгульської паланки, в межах якої розташований Кривий Ріг), а колонізації краю, яку почав проводити уряд царської Росії після скасування Запорозької Січі того ж таки 1775 року. То чому тоді ми дивуємось територіальним претензіям нинішнього російського керманича та його маніакальному бажанню відновити втрачену колонію у вигляді новітнього проекту Новоросія?

На думку заступника директора Криворізького історико-краєзнавчого музею з наукової роботи, археолога Олександра Мельника, знайдена на території колишньої церкви гривня 1726 року опосередковано свідчить про ще більш ранню дату заснування Кривого Рога. «Це найбільш рання чітко датована знахідка, — зазначає науковець, — котра вказує на те, що 290 років тому поселення вже могло тут існувати, і до 241-ї річниці міста, яку наразі відзначаємо згідно з офіційним літочисленням, ми мали би додати принаймні півстоліття». За словами археолога, в часі взагалі спостерігається така тенденція, що нові факти, нові документи й нові знахідки постійно відсувають дату виникнення Кривого Рога в більш ранній період. «На сьогодні ми вже маємо десятки речових доказів, виявлених під час археологічних досліджень в історичному середмісті (кахлі, кераміка, скло), — розповідає Олександр Мельник, — які фахівці датують другою половиною XVII — початком XVIII століття. Своєрідним часовим репером виступають знайдені старовинні монети. До цього в одному з місцевих давніх поховань було знайдено монету 1731 року випуску, яка корелюється в часі з нині виявленою гривнею».

Читайте також: В Кривом Роге в саркофаге возле школы искусств «заплакала» крыша

Отже, на яку позначку на шкалі відліку криворізького часу вкажуть наступні відкриття? Олександр Мельник взагалі вважає, що Кривий Ріг міг бути заснований ще за часів Богдана Хмельницького, про що свідчать, зокрема, матеріали, якими займалися свого часу Держбуд з Інститутом історії, але ці матеріали поки що не опрацьовані дослідниками й не оприлюднені. Скажімо, в масиві цих документів, зосереджених у московських архівах і в історичному зокрема, було знайдено мапу 1650 року, де також позначено Кривий Ріг. Тобто вже тоді тут існувало якесь поселення.

Слід зазначити, що чимало провідних вітчизняних істориків сьогодні схильні вважати Кривий Ріг одним із тих поселень, які виникли на території Запорозької Січі ще з перших козацьких зимівників. Саме на підставі їхніх висновків постановою Кабінету Міністрів України за №878 від 26       липня 2001 року Кривий Ріг віднесено до числа історичних міст України, офіційною датою заснування яких вважається середина XVII ст.

«Проблема полягає лише в тому, — зазначає знаний на Криворіжжі дослідник місцевої історії, — що ми наразі не можемо заповнити відповідною доказовою базою часовий проміжок між 1650-м і 1726 роками. Тому, виходячи з того, що є, поки що ми можемо оперувати лише датою першої згадки — середина XVII століття, і датою знайденої найдавнішої монети — 1726 рік».

Читайте також: Ограждение саркофага возле школы искусств в Кривом Роге, наконец, скрепили сваркой (Фото)

На жаль, повністю дослідити фундамент першого криворізького храму й територію колишнього церковного двору археологи не мають можливості, адже призупинені роботи з реконструкції скверу криворізькі будівельники з першого липня мають продовжити. Та й на проведення масштабних археологічних досліджень коштів не передбачено, як і на новий проект реконструкції, який у будь-якому разі довелося б радикально змінювати з урахуванням нового об’єкта — розкритого фундаменту історичної пам’ятки. Крім того, у разі повномасштабних досліджень треба було б демонтувати й постамент колишнього пам’ятника Володимиру Леніну, встановленого в самому осерді розібраного 1934 року храму. Під час революційного ленінопаду 2015 року пам’ятник радянському ідолові криворізькі активісти таки скинули, а на його місце вирішили встановити скульптуру Миколая Чудотворця. Тож єдине, на що погодилась міська влада, це по завершенні досліджень спорудити над притворною частиною розкритого фундаменту скляний павільйон, щоби цей фрагмент найстарішої в Кривому Розі церкви могли оглянути мешканці міста і його гості.

І це добрий знак, адже ця пам’ятка, безперечно, має для Кривого Рога абсолютно непересічне значення. «Можна сказати, що саме тут починалося духовне Криворіжжя, — зазначає Олександр Мельник. — Тут була перша дерев’яна церква, яка згоріла під час нашестя татар 1769 року, і друга дерев’яна, відбудована 1785 року, і перша кам’яна, збудована 1862 року. При церкві був розташований некрополь, у якому ховали настоятелів храму та видатних жителів міста. Варто зазначити, що два єпископи Онуфрій та Порфирій, які служили в цьому храмі в 1923–1930-х роках, наразі віднесені до лику святих. У другій половині XIX — на початку XX століття тут відправляли службу й такі видатні церковні діячі та проповідники, як Іоанн Бабура, Діодор Якубович та Автоном Лебедєв. Скажімо, проповіді, написані Іоанном Бабурою, друкувалися в центральних церковних виданнях, а за авторством Якубовича й Лебедєва 1906 року в Одесі вийшла духовна книга. Тож далеко не кожна церковна громада може пишатися такими духовними пастирями. Напевно, тут їх було й поховано, тільки ми не знаємо, де саме. Щоби це встановити, треба все тут піднімати».

Напередодні святкування Дня міста знаного археолога та історика-краєзнавця на міському телебаченні попросили назвати десять найвидатніших місцевих подій. Олександр Мельник назвав серед них і археологічні дослідження храму Святителя Миколая Чудотворця, тому що за п’ятдесят років розкопок на Криворіжжі вперше досліджену пам’ятку буде збережено для нащадків. І це, на його думку, новий якісний щабель, на який піднялася громадська свідомість і громадська думка, до якої дослухалася місцева влада. «Ми довели самим собі й показали всьому світові, — зазначає в підсумку археолог, — що ми пам’ятаємо й шануємо свою історію і робимо реальні кроки для її збереження».

І варто сподіватись, цей прецедент неодмінно матиме належне продовження в майбутньому.

Володимир СТЕЦЮК, криворізький журналіст-блогер. Фото автора
Джерело: day.kyiv.ua
Читайте также
Комментарии

ОтменитьДобавить комментарий

Топ видео
все видео