Обозреватель Криворожский → Новости → Общество → Криворожский роддом №1 – правда, из первых уст

Криворожский роддом №1 – правда, из первых уст

19-07-2017 11:10 Общество

Те, кому доводилось рожать детей в советские времена, чаще всего вспоминают эти счастливейшие жизни женщины моменты, как нечто жуткое и кошмарное. И виной этому отношение персонала к роженицам и их близким. Как выяснилось в криворожском роддоме №1 с тех времен мало что изменилось.

Вот что пишет по этому поводу в социальной сети Фейсбук недавно ставшая мамой Анна Атаманчук. Приводим ее пост с небольшим сокращением: «Лежу я в пологовому залі, менше ніж дві години назад народила дитину, в правій руці стоїть катетер і крапельниця, біля грудей лежить новонароджена людина.

Заходить дівчина і просить паспорт для внесення даних в виписні листи, даю паспорт, вона переписує дані і просить мене поставити 4 підписи, от прямо зараз. Звичайно я не можу це зробити і за мене підписує чоловік. Дівчина на це реагує нормально а потім каже «Я ваш паспорт забираю, получите во время выписки» Тобто мінімум за 3 доби!

Кажу що паспорт вони не отримають, бо не мають ніякого права його у мене забирати. Дівчина не розуміє чому я пручаюсь, адже за її словами мій документ буде лежати у старшої акушерки в тумбочці в кабінеті. Я наполягаю що паспорт не віддам, тоді дівчина каже що мій чоловік не мав права за мене підписувати «еті бумажкі» і що зі старшою акушеркою завтра я розбиратимусь сама.

За дві години після пологів мене перевели в палату, де не можна вимикати світло вночі, в туалеті весь час тече вода, бо бачок пропускає а також відсутня гаряча вода, про мило і папір навіть не буду писати і так зрозуміло. Для того аби помити дитину мені пропонують принести кип’ятильник і мисочку. В палаті лежить по 2 породіллі з дітьми.

Ліжка панцерні ти на них лежати нормально не можеш, суглоби і спина болить, а якщо ще і після операції чи зі швами, то взагалі Пекло, особливо коли треба піднятись не напружуючи м'язи. Їжу привозять на поверх і ти маєш бігти із тарілкою і чашкою в Їдальню, а потім у зворотньому напрямку з повним посудом.

На другий день мене запросили до ст.акушерки з паспортом, я піднялась, вона мовчки за 2 хвилини переписала мої дані і повернула мені паспорт, все. Також в цей день прийшла сестра-господарка, перевірила донорів і видала перелік з миючими засобами, туалетним папіром і паперовими рушниками, сказала що ми це мамо купити і здати їй.

Як вже писала ні мила, ні паперу, ні тим більше рушників в палаті не було, і для свого користування все це ми мали принести із собою. Весь перелік орінтовно затягує на 150-200 грн. На моє щастя як раз перед вагітністю я зробила флюорографію і на момент пологів вона була ще дійсна.

Породілль без флюшки збирають в машину «Буханка», цього разу дівчат було аж 17, всіх навіть після операційних, і везуть в лікарню робити знімки. Весь цей час діти лежать самі в палаті, добре якщо до породіллі хтось прийшов і підмінив її. Цього разу дівчат возили дві години, адже їх змусили чекати результати! І ніхто з них не пручався, мене це обурює! Жодна з них не сказала «Я нікуди не поїду! Зроблю знімок коли матиму змогу».

На третій день нам зробили щеплення БЦЖ і виписали. Дитяча медична сестра вхопила мою дитину і понесла на перший поверх, там черга в «Святкову кімнату» де вам намагаються впарити фото і відео від їх оператора, а також очікують шампанське і цукерки за те, що вони винесли мені дитину на перший поверх.

Я намагалась 15 хвилин пояснити, що мені не треба відео і фото, що мене чекає машина і я хочу додому. На прохання віддати мені дитину, медсестра сказала що вона має дитину віддати тільки в тій кімнаті (4*4м), в якій немає чим дихати, бо ми вже десяті виписуємось за останню годину, а там ще й оператор і «веселі конкурси» і невідомо хто я якими хворобами щойно з цієї кімнати вийшов.

Корочє жесть. Я зайшла в ту кімнату, пояснила що нам нічого не потрібно, медсестра віддала малого чоловікові і ми пішли звідти, мабуть перші «невдячні» того дня».

Анна задает закономерные вопросы:

1. Чому наше місто може щороку купувати коляски дітям що народжуються на День міста і не може подарувати пологовому будинку, в якому щодня народжуються десятки нових городян, бойлери в палати?
2. Чи стоять на таких закладах лічильники на воду, електроенергію, тепло тощо?
3. Чому не можна купити апарат для флюрографії в пологовий будинок якщо щодня вони возять дівчат в сусідні лікарні для знімків?
4. Як позбутись цієї нав’язливої послуги «Виписна кімната»?
5. Як донести працівникам закладу, що не можна відбирати Паспорт у породілль в пологовому залі?

И действительно, почему? Почему в городском бюджете находят средства на помпезные празднования всевозможных дат, на постройку мало кому нужных объектов типа цветочных часов, но вот на самое необходимое – на оборудование больниц и родильных домов денег нет.

На сайте «Обозреватель Криворожский» уже писали об ужасающем состоянии городских больниц. Сейчас мы сообщаем о роддоме с бюрокртически-хамским отношением к роженицам, с системой вымогательства, когда на женщину, подарившую миру и Кривому Рогу еще одного жителя, медперсоналу безразлично, поскольку «галочка» в бумажках для них намного важнее, чем здоровье этой женщины и ее малыша.

Пост Анны прочла депутат Криворожского горсовета Людмила Бурман. Вот ее реакция: «Пропоную голові (Віктор Артюх) та членам (Антон Петрухин, Игорь Криштопа, Dmutro Plaksa, Артур Павликов (Artur Pavlikov), Юрий Федосенко, Светлана Фролова, Наталія Шевченко) постійної комісії Криворізької міської ради з питань природокористування, екології, охорони здоров'я та соціального захисту населення вважати цей публічний допис зверненням громадянки Анна Атаманчук (Anna Atamanchuk) та обговорити його на засіданні комісії 21.07.2017 р. у присутності головного лікаря пологового будинку №1, а краще і в більш широкому форматі, наприклад тимчасової робочої групи, дослідивши питання комплексно в усіх пологових будинках міста».