З цього виникає логічне питання: «Чи є законними такі дії охоронців?» та «Яким законом регламентуються їх дії?»
Практично кожна людина розуміє, що вимоги охоронців про залишення речей у камерах схову є незаконними, однак не кожен знає, що потрібно говорити у випадку виникнення конфліктної ситуації та спорів з адміністрацією закладу. Тому, для з’ясування правової природи залишення речей у камері схову необхідно звернутися до цивільного кодексу України, який регулює такі відносини.
За своєю суттю зберігання речей в магазині чи іншому закладі є укладанням договору зберігання між магазином, який в даному випадку виступає «зберігачем» та відвідувачем, який набуває статусу «поклажодавця».
Читайте також: Підстави обмеження у праві виїзду за кордон
Так, відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З цього вбачається, що відвідувачі будь – якого закладу вправі обирати чи залишати їм речі у камері сховища чи ні, оскільки це є їхнім правом відповідно до принципу свободи договору, що гарантовано нормою ст. 6 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказівки та оголошення адміністрації магазину про обов’язок залишати особисті речі з юридичної точки зору є «нікчемними» і не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.
Читайте також: Як стягнути з підприємства заборгованість по заробітній платі?
Однак, якщо відвідувач магазину все ж таки прийняв рішення залишити речі у камері сховища виникає логічне питання: «Хто має відповідати за їх зберігання?»
Відповідно до ч.1,2 ст. 242 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про річ, як про свою власну. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (ст. 950 Цивільного кодексу України).
Читайте також: Як діяти у випадку неприбуття поліції за викликом?
Отже, Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
- у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі вартості речі;
- у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася вартість речі.
Якими мають бути дії покупця у випадку зникнення речі, переданої у камеру схову?
Якщо відвідувач закладу помітив, що його речі зникли з камери схову необхідно одразу звернутися до адміністрації закладу з вимогою про відшкодування завданих збитків (Доказом залишення речей у камері сховища є ключ). Необхідно розуміти, що в магазині серед персоналу або інших відвідувачів можуть бути свідки, яких потрібно опитати, а камера відеоспостереження мала зафіксувати факт зникнення.
Читайте також: Укладання шлюбного договору в Україні
У випадку, якщо адміністрація закладу відмовиться допомагати Вам зібрати необхідні докази та відшкодувати завдані збитки, необхідно викликати поліцію за телефоном «102» та скласти заяву про крадіжку. Після того, як за даним фактом розпочнеться досудове розслідування, слідчий витребує із закладу відеоматеріали та в рамках слідчих дій має опитати працівників. Навіть якщо злочинця так і не вдасться спіймати, заклад зобов’язаний буде відшкодувати покупцю збитки від зникнення речі. Однак, у разі відмови адміністрації виконати цей обов’язок добровільно, єдиним органом, який допоможе покупцю отримати свою сатисфакцію є суд, до якого потрібно звернутися з відповідною позовною заявою.
